в означеннях
Тлумачення, значення слова «отаман»:

ОТА́МАН, а, чол.

1. іст. Виборний або призначений ватажок козацького війська. То не козак, що отаманом не думає бути (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 76); Підійшов відважний Степан Разя, отаман козацтва донського, привітався (Яків Качура, Вибр., 1947, 251);
//  Представник козацької адміністрації у населених пунктах на Україні в XVII — XVIII ст. Отаман Савку раз побив, Савка думає, що й Голова, й поліція Отамана боїться! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 160); В кожному полковому і сотенному місті був також городовий отаман — представник козацької адміністрації, який наглядав за порядком у місті (Історія УРСР, I, 1953, 275).
 Курінний отаман див. курінний; Наказний отаман див. наказний.

2. У дореволюційній Росії — начальник козачих військ і поселень, що викопував військові, поліцейські та адміністративні функції. Станичний отаман.

3. Уроки громадянської війни — верховода контрреволюційних банд. Взяли отамана в полон чекісти дружною юрбою (Володимир Сосюра, I, 1957, 417); Окопавшись в одній глитайській хаті, .. отаман не хотів здаватися з своїми найбільш відчайдушними головорізами (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 22).

4. заст. Ватажок, керівник. Гонта і Залізняк, отамани того кровавого діла, може, виведені в мене не так, як вони були, — за це не ручаюсь (Тарас Шевченко, I, 1963, 143); Старший брат і усім отаман сидить, люлька його згасла і дивиться він у землю (Марко Вовчок, I, 1955, 321); На майдані коло церкви революція іде. — Хай чабан! — усі гукнули, — За отамана буде (Павло Тичина, I, 1957, 56);
//  Той, хто очолює яку-небудь виробничу і т. ін. групу людей. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... не спить, по табору ходить... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); Я впізнав голос отамана рибальської ватаги (Юрій Яновський, II, 1958, 163); Юрбами ходять отамани і за прикажчиками... А наймачам цього тільки й треба: пропонують.. нікчемні ціни (Олесь Гончар, I, 1959, 38).
 Водити (вести) отамана; За отамана ходити — верховодити у якій-небудь справі. — Тут на косовиці я веду отамана, як у нас Мар'ян (Михайло Стельмах, I, 1962, 516); Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]! (Панас Мирний, II, 1954, 217).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 801.

Коментарі (0)