в означеннях
Тлумачення, значення слова «отаманувати»:

ОТАМАНУВАТИ, ую, уєш, рідко ОТАМАНИТИ, ню, ниш, недок. Виконувати обов'язки отамана: бути отаманом. Батько її Ковбаня отаманував у Січі (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 264); Коли оце в Кармелевім селі пройшла чутка, що се їх Кармель отаманує в Чорному лісі (Марко Вовчок, I, 1955, 359); Доки отаманувала [Ганна].., знаходила собі забуття в різних командирських клопотах, не мала стільки часу для роздумів, як зараз (Олесь Гончар, II, 1959, 261);
//  Верховодити у чому-небудь. Отаманує наша Галочка над дівчатами, виганяє на панщину (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 320); Хто на Ґудзевій улиці отаманує, улицю водить? Не кому, як не Максимові... (Панас Мирний, I, 1949, 213); Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Борис Грінченко, II, 1963, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 802.

Коментарі (0)