в означеннях
Тлумачення, значення слова «отава»:

ОТА́ВА, и, жін. Трава, що відростає, на місці скошеної. У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть (Тарас Шевченко, I, 1963, 94); Аж третього вечора пішов Юзько до хати по сердаки, бо знов коні мали випасатися по скошеній отаві (Ольга Кобилянська, III, 1956, 487); Була пізня осіння пора. Він косив отаву, а жінка гребла (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 56).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 799.

Коментарі (0)