в означеннях
Тлумачення, значення слова «оторочка»:

ОТОРО́ЧКА, и, жін. Вузька смужка тканини, хутра і т. ін., нашита на краї одягу, взуття і т. ін. для оздоблення; крайка, облямівка. З-під чорної оторочки кожушини в нього квітами червоніла маніжка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 15); Таня.. вхопила коричневі, хутром оторочені ботики, присіла на стілець (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 113);  * Образно. Зелена хвиля піною скипа, Мережану вдягає оторочку (Любов Забашта, Калин. кетяг, 1956, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 807.

Коментарі (0)