ОТРІ́Й, отрою, чол., діал. Отрута. Отрій смертельний цілування відразу в груди їй проник... (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 199).
ОТРІ́Й, отрою, чол., діал. Отрута. Отрій смертельний цілування відразу в груди їй проник... (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 199).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 810.