в означеннях
Тлумачення, значення слова «отряхуватий»:

ОТРЯ́ХУВАТИЙ, а, е, діал. Задирливий, розбишакуватий. — А ти не даремно ганиш парубка? — заступилась Христина за Юрія, бо хоч він був і отряхуватим хлопцем, але ще ні одна дівчина не зобижалась на нього, хіба що Зося (Михайло Стельмах, I, 1962, 279); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 49); Лукаве, отряхувате личко.. привітно схилилось до самого мого вуха (Степан Васильченко, I, 1959, 188).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 812.

Коментарі (0)