О́ТРОЧИЙ, а, е, книжн. Стос. до отроцтва. Поетичний талант Лермонтова розгорнувся за юних, навіть отрочих його літ (Максим Рильський, III, 1955, 193).
О́ТРОЧИЙ, а, е, книжн. Стос. до отроцтва. Поетичний талант Лермонтова розгорнувся за юних, навіть отрочих його літ (Максим Рильський, III, 1955, 193).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 810.