в означеннях
Тлумачення, значення слова «отруйний»:

ОТРУ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який є отрутою; який викликає отруєння. Синильна кислота надзвичайно отруйна (Колгоспник України, 9, 1957, 38);
//  Який має в собі отруту; здатний викликати отруєння. По їх [каміння] голих випнутих боках.. слався м'ясистим листом отруйний молочай (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); Запахло отруйною чемерицею (Михайло Стельмах, II, 1962, 68);
//  Який шкідливо діє на здоров'я людини. Зотлілий дім в отруйному диму... Тут ми жили (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 105);
//  перен. Який згубно діє на кого-, що-небудь; шкідливий. Та пісня має у собі щось отруйне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 231); В кімнатах наполягла на все тиша, якась отруйна, сонлива (Степан Васильченко, I, 1959, 259).
 Отруйні речовини — біологічні або хімічні речовини, сполуки, здатні отруювати живі організми. У нестиглих бобах [квасолі].. є гіркі отруйні речовини (Зернові бобові культури, 1956, 121); Бомба з отруйними речовинами.

2. Який виділяє отруту, що виробляється спеціальними залозами (про плазунів, комах). Андрійко павуків не ловить. Вони страшні, сірі, .. до того ж усім відомо, що вони отруйні (Олесь Донченко, VI, 1957, 485); Найбільшою отруйною змією є королівська кобра (Наука і життя, 10, 1965, 43);  * Образно. Вони до нас підкрались крадькома, скажені звірі і отруйні гади (Микола Бажан, I, 1946, 119);
//  Який є органом, що виділяє отруту. Отруйне жало; Отруйний зуб.

3. перен. Злісний, ненависний. Сьогодні, прориваючись танком, народ у прах повергає звіра зажерлого й отруйну його мисль! (Павло Тичина, II, 1957, 111); Отруйні, ущипливі слова вже крутилися на язиці, але у Малахова стало глузду їх не вимовити (Вадим Собко, Справа.., 1959, 254).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 810.

Коментарі (0)