ОТТА́М, присл., заст. Отам. — Оттам на високій горі поставлю собі здоровий палац, вартий славного роду князів Вишневецьких! — сказав Єремія до своїх старостів (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 28).
ОТТА́М, присл., заст. Отам. — Оттам на високій горі поставлю собі здоровий палац, вартий славного роду князів Вишневецьких! — сказав Єремія до своїх старостів (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 28).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 812.