в означеннях
Тлумачення, значення слова «отупляючий»:

ОТУПЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до отупляти. Втягти жінку в суспільно-продуктивну працю, вирвати її з «домашнього рабства», визволити її від залежності — отупляючої і принижуючої — вічної і виключної обстановки кухні, дитячої кімнати — ось головне завдання (Ленін, 40, 1974, 186); Приватна власність у дореволюційній Росії справляла.. отупляючий вплив на свідомість селянина (Павло Тичина, III, 1957, 300).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 814.

Коментарі (0)