в означеннях
Тлумачення, значення слова «оволодівати»:

ОВОЛОДІВАТИ, аю, аєш, недок., ОВОЛОДІТИ, ію, ієш, док.

1. чим. Захоплювати, брати силою; здобувати. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей, але це їй вдавалося лише на коротку мить, бо тітка знову оволодівала попередньою позицією (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 157); [Благонравов:] Оволодіти станцією Колокол — це значить примусити німців негайно відкотитися за річку (Олександр Корнійчук, II, 1955, 20);
//  перен. Повністю захоплювати собою, підкоряти своєму впливові. Маркс говорив, що ідеї стають матеріальною силою, якщо вони оволодівають масами (Радянська Україна, 15.II 1968, 3); З досвіду він знав, що у громадсько-політичному житті той візьме гору, за ким піде молодь, хто оволодіє її розумом і серцем (Петро Колесник, Терен.., 1959, 357);
//  тільки док., ким. Вступити в статеві зносини (з жінкою). Частіше й частіше з'являлася в його [Шевченкових] творах і постать кріпака, кинутого в казарму паном, щоб без перешкод оволодіти його дружиною або нареченою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1954, 293).
 Оволодівати (оволодіти) собою — справлятися з власними почуттями; відновлювати контроль над собою. Джен ледве помітно здригається, але зразу ж оволодіває собою (Вадим Собко, П'єси, 1958, 116); — Куди ведете полоненого? — намагаючись оволодіти собою, але все ще блідий, промовив офіцер (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 54); Оволодівати (оволодіти) увагою чиєю — захоплювати, заполонювати чию-небудь увагу. З сусідового двору долинула пісня. Вадим не хотів вслухатись у слова і думав своє. Але пісня непомітно оволодівала його увагою (Панас Кочура, Родина.., 1962, 25); Потрясаючи хрестом, він уже оволодів увагою темної своєї пастви (Олександр Довженко, I, 1958, 106).

2. ким. Охоплювати, обіймати (про почуття, стан). Якийсь приємний спокій оволодівав ним (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 127); Збентеження, що охоплювало її за кожним разом, ..стало тепер незвичайним від тієї трепетної щирості, що оволоділа ними (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 515); Підійшов ближче, пробрався всередину й побачив на шипшині прищепу.. Липтаком оволоділо давно незвідане хвилювання (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 36).

3. чим, перен. Твердо засвоювати що-небудь. Член партії повинен: ..оволодівати марксистсько-ленінською теорією, підвищувати свій ідейний рівень, сприяти формуванню і вихованню людини комуністичного суспільства (Статут КПРС, 1971, 9); Чудово оволодівши мовою, він з захопленням прочитав поему «Садді Іскендерій» великого Навої (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 28);
//  Набувати ґрунтовних знань, умінь, навичок і т. ін. в чому-небудь. Він [лікар] день у день провадив навчання з своїми санітарами й санінструкторами, домагаючись, щоб вони досконало оволоділи професією рятівників людського життя в бою (Василь Кучер, Голод, 1961, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 611.

Коментарі (0)