в означеннях
Тлумачення, значення слова «озброювати»:

ОЗБРОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗБРОЇТИ, ою, оїш, док., перех.

1. Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. Імператори Візантії.. озброювали й нацьковували народ на народ, сіяли між ними сварки й чвари (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 144); Могутні були новгородські бояри та купці, не один полк могли озброїти, та ще й зброя яка! (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 170).
 Озброювати до зубів (від голови до ніг, від ніг до голови, від голови до п'ят) — повністю забезпечувати зброєю. — Я озброю вас до зубів, я одягну вас у сталь, якої наші друзі, — він глянув у бік представників іноземних місій, — не пошкодують для нас! (Олесь Гончар, II, 1959, 208).

2. чим, перен. Забезпечувати, оснащувати засобами, необхідними для якої-небудь роботи, діяльності. Батьківщина озброює творців гігантського гідровузла могутньою технікою, найновішими досягненнями передової радянської науки (Літературна газета, 21.VI 1951, 4); Радянська держава озброїла нас не тільки новою технікою, а й навчила колективно боротися за високі врожаї (Колгоспник України, 2, 1954, 3).

3. перен. Давати знання і т. ін., потрібні для певної роботи, діяльності. Ідеями Леніна в праці озброїла партія нас (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 166); Історична наука озброює винятково багатим матеріалом для виховання трудящих в дусі радянського патріотизму і соціалістичного інтернаціоналізму (Комуніст України, 3, 1962, 45); Необхідно озброїти знаннями й передовим досвідом.. спеціалістів і всіх трудівників землеробства й тваринництва (Радянська Україна, 17.I 1964, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 649.

Коментарі (0)