в означеннях
Тлумачення, значення слова «ознака»:

ОЗНАКА, и, жін.

1. Риса, властивість, особливість кого-, чого-небудь. Давнішими дослідниками визначались, як істотні ознаки фольклору, масовість його побутування і усність його творення та передачі (Максим Рильський, III, 1956, 153); Викінчений корабель набував у нашій уяві ознак живої істоти (Юрій Яновський, II, 1958, 159); Хлопчик уродився смаглявим, чорнобровим, опецькуватим, за всіма ознаками — викапаний батько (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 524);
//  Те, що вказує на що-небудь, свідчить про щось; показник, свідчення. Ясь вступив до хати вже паном, гордо й поважно, без ознаки жадної тривоги, жадного зворушення на лиці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 157); Співи нечисленних птахів.. були одинокими ознаками життя в тій широкій, гористій околиці (Іван Франко, V,. 1951, 52); В цей час собака, здоровезна його вівчарка, кидається до хвіртки і, ставши на задні лапи, визирає на вулицю через паркан. Це явна ознака, що за парканом хтось є (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 166); Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні і, натискаючи то в одному, то в іншому місці, шукав бодай якихось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 9).

2. Предмет, зображення і т. ін., що є знаком, символом, емблемою і т. ін. чого-небудь. Як складу на грудях руки,.. За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки) Поховайте у гіллі (Павло Грабовський, I, 1959, 360); Сорок одного голову найкращих колгоспів уряд нагородив вищою ознакою честі, слави і геройства — орденами Леніна (Де, Історія радості, 1947, 302); Він був одягнутий у сіру армійську шинелю, на якій вилискували ознаки командарма (Юрій Яновський, II, 1958, 108).

3. За народними повір'ями, уявленнями — прикмета, що знаменує або провіщає що-небудь. Народна традиція пов'язує з лелекою на хаті добру ознаку миру, добробуту й щастя у хаті (Юрій Смолич, День.., 1950, 70); — Це добре, — сказав льотчик, — лікар на борту — ознака щастя (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 43); — Ще коли кепку з мене вітром, зірвало, я подумав — погана ознака... Так і є (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 19);
//  За народними повір'ями — явище, обставина і т. ін., що вказуг. на зв'язок з якою-небудь іншою подією, передує їй. Від того часу — ознака: коли врожай на кизил — буде холодна зима (Остап Вишня, I, 1956, 202).

4. рідко. Рух (перев. головою, рукою), яким виражається воля, наказ, бажання, попередження кого-небудь про щось і т. ін.; знак (у 5 знач.). — Вибачайте, панове! — гукнув Колісник, низько вклоняючись і даючи ознаку, що обід скінчився (Панас Мирний, III, 1954, 289); Всі оглянулись на бабуню. Бабуня одкашлювалась, хвилювалась, подаючи рукою ознаки, щоб замовкли (Степан Васильченко, II, 1959, 335).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 655.

Коментарі (0)