в означеннях
Тлумачення, значення слова «озвіріти»:

ОЗВІРІТИ, рію, ріст, док.

1. Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. Скоро під шомполами показалася кров, і гетьманець зовсім озвірів: — Дужче! Дужче! — ревів він (Іван Багмут, Опов., 1959, 24); — В Сокілці сходку, кажуть, порубав [Махно], в Галещині — сестер милосердних. — Озвірів уже, видно, зовсім. На жінок беззахисних шаблю підняв (Олесь Гончар, II, 1959, 240).

2. Дуже розгніватися, розсердитися; розлютитися. Бугорський одразу озвірів,.. вхопив Тарасового кашкета, швиргонув Тарасові в лице (Степан Васильченко, II, 1959, 376); — Тебе заціпить сьогодні чи ні? — озвірів Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 19);
//  Набирати звірячого, злобного виразу (про обличчя, очі).

3. Утратити людську подобу, стати схожим на звіра. Я не хочу на світі завадою буть, Я не хочу вдуріть і живцем озвіріть — Радше темную ніч, аніж світло зустріть! (Іван Франко, XI, 1952, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 650.

Коментарі (0)