в означеннях
Тлумачення, значення слова «озвірювати»:

ОЗВІРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗВІРИТИ, рю, риш, док., перех., розм.

1. Робити кого-небудь жорстоким, лютим, подібним до звіра. [Антось:] А боротьба озвірює людей... Ніхто, ніхто не хоче зрозуміти, Що піп і ксьондз для себе сварять нас, Що русин, лях повинні побрататись (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 494).

2. Дуже гнівити, сердити; розлючувати. Ми думали, що биття озвірить учителя, розсердить, розлютить його (Іван Франко, IV, 1950, 223);
//  рідко. Вороже настроювати проти кого-небудь. [Віталій:] Яка ж зла личина тебе озвірила так проти мене? Що я таке зробив тобі, що ти негадапо-неждано від мене одвернувся?.. (Карпенко-Карий, II, 1960, 202).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 650.

Коментарі (0)