в означеннях
Тлумачення, значення слова «озимий»:

ОЗИ́МИЙ, а, е.

1. Який сіють восени і збирають наступного року; який потребує для нормального перебігу початкових стадій розвитку осіннього проростання і зимівлі під снігом. Сіє [колгосп] жито, озиму й яру пшеницю, ячмінь, овес, просо (Остап Вишня, I, 1956, 364); Озимі цукрові буряки відрізняються від звичайних тим, що їх рослини зимують у полі (Хлібороб України, 11, 1964, 22); Озимий ячмінь; Озиме жито; Озимі культури;
//  Який проріс восени і зимуватиме або зимував під снігом (про сходи, посіви). Він, пригинаючись, так пускає коні в світання, що обабіч них починають, мов од вітру, перехитуватися озимі хліба (Михайло Стельмах, I, 1962, 500); З вікна машини було видно, як біжать назад поля — то чорні, мов вороняче крило, то вкриті ніжною зеленню озимих сходів (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 64);
//  Зайнятий злаковими культурами осіннього, підзимнього посіву. Озимий лан співає рунами (Терень Масенко, Побратими, 1950, 22); У жнива весь урожай з озимого клину зібрали за дев'ять робочих днів (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 59); Озимі врунились поля, яріла ярина (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 330).
Озима совка див. совка.

2. у знач. ім. озимі, мих, мн. (одн. озиме, мого, сер., розм.). Однорічні злакові культури (пшениця, жито, ячмінь, овес), які сіють восени для забезпечення після проростання нормального перебігу початкових стадій розвитку в умовах знижених температур під час зимівлі під снігом. Густі озимі вибігли з насіння, їм хочеться до сонця, не до снів (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 78); Озиме увосени через засуху не сходило (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 124); Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар, Та на зиму озиме сіє (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58);
//  Сходи або посіви цих культур; озимина. Осені радісна тиша Поле і ліс обійма: Поле озимі колише, Ліс в падолисті дріма (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 107); Озиме пишко зеленіло, І лист у лузі гомонів (Іван Манжура, Тв., 1955, 95);
//  у знач. ім. озима, мої, жін. Озима пшениця. — Пам'ятаєте: перед війною на третьому полі — жодного дощу там не впало — сто двадцять пудів озимої взяли (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 117).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 654.

Коментарі (0)