в означеннях
Тлумачення, значення слова «п'ятеро»:

П'ЯТЕРО, тьох, числ. кільк. Збірн. до п'ять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині). Возний сам, червоний, ніби квітка, Деньків по п'ятеро кружляє у тебе (Євген Гребінка, I, 1957, 55); Зубожів мій брат: то хліб не вродив, то худоба вигинула, а п'ятеро діток бог дав: дві дівчини й три хлопці (Марко Вовчок, I, 1955, 4); При в'їзді в село п'ятеро плотників [теслярів] майстрували, докінчуючи, дерев'яну арку (Гнат Хоткевич, I, 1966, 104); Подався [Павлуша] на Миколаївську вулицю в кондитерську, з'їв одразу аж п'ятеро тістечок (Андрій Головко, II, 1957, 268); На возі нас п'ятеро (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 13); П'ятеро курчат.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 421.

Коментарі (0)