в означеннях
Тлумачення, значення слова «п'ятниця»:

П'ЯТНИЦЯ, і, жін. Назва п'ятого дня тижня (після неділі). Воно як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 67); — Отакої ще? В п'ятницю, та ще й вдосвіта співати! — докірливо обізвалась Настя. Гнат замовк. Він і забув, що нині п'ятниця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); Тимко відкриває двері і каже голосно: — Здрастуйте! — З п'ятницею будьте здорові, — підпрягається й собі Марко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 95);
//  перев. мн. Збори, вечори і т. ін., що регулярно відбуваються десь у цей день тижня. На одну з п'ятниць [у Гребінки] завітали ще нові знайомі — офіцер Момбеллі з своїм приятелем (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 319).
Кривитися (скривитися), як середа на п'ятницю — виражати незадоволення, образу і т. ін. Раз Олеся наготувала такого борщу, що Балабуха вхопив ложку в рот, скривився, як середа на п'ятницю, й більше й ложки не вмочив (Нечуй-Левицький, III, 1956, 133); Він не вперше.. намагався приховати перед товаришами свою огиду до горілки. — Не кривись, як середа на п'ятницю! — гукали товариші (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 129); Сім п'ятниць на тиждень у кого — хтось часто змінює свою думку, свої рішення. [Марта:] У вас, тату, сім п'ятниць на тиждень: то хвалите Артема, то гудите (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 68).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 423.

Коментарі (0)