ПАД, у, чол., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина. Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша... (Олесь Гончар, II, 1959, 433).
ПАД, у, чол., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина. Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша... (Олесь Гончар, II, 1959, 433).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 10.