в означеннях
Тлумачення, значення слова «падучий»:

ПАДУ́ЧИЙ, а, е.

1. заст. Дієпр. акт. теп. ч. до падати 1;
//  у знач. прикм. Від листків падучих ніжний шерех Заплітається в ранковий дим (Максим Рильський, III, 1961, 315); Гримить, аж піниться вода, розгнівана, падуча, на скелі з ревом опада, як повна грому туча (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 274); Течуть в лісах Карелії річки,.. збунтовані, падучі, гримучкі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 266).
 Падуча хвороба (слабість), розм. — те саме, що епілепсія. З коренів.. валеріани готують настойки водні, спиртові (іноді й ефірні), які вживають.. при судорогах, при падучій хворобі (Лікарські рослини, 1958, 130); Он стоїть Андрій — він ще не жив, а вже має сухоти. А в Миколки другий рік падуча слабість... (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 12).

2. у знач. ім. падуча, чої, жін., розм. Те саме, що Падуча хвороба (слабість). Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу, Від такого справді можна ждати всякого божевілля (Олесь Гончар, II, 1959, 183).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 14.

Коментарі (0)