в означеннях
Тлумачення, значення слова «пахучий»:

ПАХУ́ЧИЙ, а, е. Який має, видає сильний запах. Пахучі соснові стружки закрученими стьожками вискакували з-під гострого леза (Олесь Донченко, Перемога.., 1949, 11); Дівчата палили торішнє бур'яниння, і пахучий димок слався степом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 12);
//  Який виділяє аромат; запашний. На Лаврінове лице похилились свіжі квітки маку та пахуча м'ята (Нечуй-Левицький, II, 1956, 312); Волосся [у Катрі] від пахучої масті та щоденного вичісування вирівнялось та витопилось [витончилось] (Панас Мирний, IV, 1955, 294); Наливалися в садах рясні плоди; цвіли пізно посіяні пахучі гречки (Яків Качура, Вибр., 1953, 97);
//  Просякнутий свіжістю, приємними запахами і т. Ін. Вітром пахучим весна серце хвилює моє... Щастя близька далина в зорях Комуни встає... (Володимир Сосюра, Близька далина. 1960, 7); Микола навстіж відчинив вікно. В кімнату щедро полилося холоднувате пахуче ранкове повітря (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 149);
//  Напахчений духами або насичений взагалі чим-небудь запашним. Обцілувала [попадя] червоне личко Маринки, витерла губи білим пахучим платочком і метеликом ускочила знову у гостинну [вітальню] (Панас Мирний, III, 1954, 192); Біля вичепуреного та пахучого Юрася присів Михась у своїх стоптаних ходаках (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 98);
//  Який приємним запахом викликає бажання їсти, пити (про наїдки, напої). Я.. хлюпав нею [водою] собі у лице. Після того було молоко. Білий пахучий напій пінивсь у склянці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 230); Стеха готувала на стіл. Ставила миски, краяла хліб, витягла з печі якісь пахучі наїдки (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 53).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 101.

Коментарі (0)