в означеннях
Тлумачення, значення слова «пал»:

ПАЛ 1, у, чол.

1. Дуже сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. Шугають вони [голуби], сполохані з гнізд своїх, над широким полум'ям [пожежі], в диму та курищі, в гарячім від палу повітрі (Панас Мирний, IV, 1955, 293); Сонце хилиться до обрію, кидаючи землі і людям останній свій пал (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 10); Пал мартена дихнув на мене (Юрій Смолич,. День.., 1950, 242);
//  Дуже гаряча літня пора; спека. В золотих житах налитих, мов огнем, липневим палом, Ось пливе він, мов на хвилях, на комбайні за штурвалом (Леонід Первомайський, II, 1958, 48).

2. Дуже висока температура тіла при захворюванні. [Руфін:] У хаті гірше, — душно, млосно якось. У мене пал тепер (Леся Українка, II, 1951, 391); У колисці, бачу я, Спить в палу мале хлоп'я (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 191);
//  перен. Гарячковий стан, викликаний хвилюванням, страхом і т. ін. — Краще загинути, ніж так жити! краще загинути, краще загинути! — промовляла Софія в якомусь палу (Леся Українка, III, 1952, 547); Від його слів гарячий пал обгортав Ярину: їй уклонявся Максим Кривоніс (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 35);
//  перен. Рум'янці на обличчі як зовнішній вияв гарячкового стану. Ні з сього ні з того вона навіть шаріється перед бабою, почуває на щоках цей пал розшарілості і від цього зовсім ніяковіє (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 93).
Кидати (кинути) в пал — те саме, що Кидати (кинути, вкидати, вкинути) в жар (див. жар). Від цього дошкульного, найдошкульнішого. запитання його аж кинуло в пал (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 165).

3. чого і без додатка, перен. Сильне внутрішнє збудження, піднесення, викликане глибокими почуттями, переживаннями або завзяттям у ставленні до чого-небудь. Вона почутила пал кохання наглий, раптовий (Нечуй-Левицький, IV, 1950, 257); Я ніколи не бачила, щоб люди так сердечно, з душевним палом і вдячністю аплодували людині (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 207);
//  Пристрасно захоплення чим-небудь. В дощ холодний Ловив колись я окунів, І пал рибальства благородний Так у грудях шалено цвів (Максим Рильський, II, 1946, 106);
//  Слова, розмова, погляд і т. ін. як вияв глибоких почуттів, завзяття, захоплення тощо. Очі йому нараз побільшали й потемніли, потім замерехтіли, потім зненацька бризнули таким палом, що цього погляду витримати ніхто вже, здавалось, не зміг би (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 320); Вона говорить про невідому мені країну з таким палом, якого я не відчував у житті ніколи (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 23).
 Пал серця (душі і т. ін.) — сильні, пристрасні почуття або прагнення людини. Переплету і обів'ю Любов'ю серця, серця палом Вітчизну-матінку мою, Що доглядала, колихала (Павло Усенко, На.. берегах, 1951, 3); Він віддавав ракеті всю свою енергію, весь пал душі, всі знання (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 36).
Додавати (додати, піддавати, піддати і т. ін.) палу — те саме, що Піддавати (піддати, підсипати, підсипати) жару (див. жар). Не раз йому лучались і страти в його гешефтах, але ті страти тілько додавали палу його голові (Іван Франко, III, 1950, 395); Парубок налягає на закаблуки, садячи тропака.. — Ану ще наляж, піддай огню! піддай палу! — кричить дружко (Панас Мирний, III, 1954, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 19.

Коментарі (0)

ПАЛ 2 а, чол. Паля, чавунна тумба і т. ін., врита в землю біля пристані, до якої канатами прив'язується судно під час стоянки.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 20.

Коментарі (0)