в означеннях
Тлумачення, значення слова «паламар»:

ПАЛАМА́Р, я, чол. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; дячок, псаломщик, причетник. Коло амвона стояв паламар, держачи в руках тарілочку задля грошей (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 336); Паламар засвічує свічки, і з темних кутків раптом виступають лиця святих (Олесь Донченко, III, 1956, 26);  * У порівняннях. — Вихилить становий другу склянку, шибоне вона йому в голову — і почне він клепати язиком, наче паламар той у дзвона (Панас Мирний, IV, 1955, 351).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 20.

Коментарі (0)