ПАЛА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням палати. З кратерів огонь своє палання ніс (Павло Усенко, Листя.., 1956, 152); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них [гронах] горить (Леонід Первомайський, II, 1958, 138); Рильський в роки небувало жорстокої і важкої війни запалав таким ярим червоним цвітом.. враженої і розгніваної любові до Батьківщини, що це палання саме стало актом подвигу, актом духовного і мистецького геройства (Вітчизна, 3, 1965, 197).