в означеннях
Тлумачення, значення слова «палець»:

ПА́ЛЕЦЬ, льця, чол.

1. Одна з п'яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. — А це що? .. — враз скрикнула Гашіца і вхопила Йона за палець, на якому блищала дорога для нього каблучка від Домніки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 248); Катерина промокла да рубців і так замерзла, що на ногах і руках не чула пальців (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 33);  * Образно. Синіми пальцями вітер стукає у шибки (Володимир Сосюра, I, 1957, 191).
 Безіменний палець — те саме, що Підмізинний палець (див. підмізинний); Великий палець див. великий; Вказівний палець див. вказівний; Кивати (покивати, манити, поманити) пальцем — робити певні жести зігнутим пальцем (перев. вказівним), підзиваючи до себе кого-небудь. Раптом Прокопенко почав кивати Щорсу пальцем, підзиваючи його до себе (Олександр Довженко, I, 1958, 138); Панна в червоній шапочці пішла до хатки і все манила пальцем Уласа (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); Крутити (покрутити) пальцем коло чола; Торкати (торкнути, стукати, постукати) пальцем по лобі — певним жестом пальця коло лоба показувати чию-небудь психічну неповноцінність або нерозумну поведінку. — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. Га? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 127); [Любов:] ..Вони думають, що я ... (торкає себе пальцем по лобі). Я завжди була така, так веселіше (Леся Українка, II, 1951, 63); — Щось у тебе наче тут, під чуприною, поменшало, — постукав [батько] пальцем по лобі (Михайло Стельмах, I, 1962, 544); Мізинний палець див. мізинний; На (в) палець; На (в) два (три і т. ін.) пальці — мірою, що дорівнює товщині одного або кількох пальців. У самому кутку, на покуті, стояв невеличкий стіл з двох дощок, на палець одна од одної... (Панас Мирний, I, 1949, 245); Обсмикував [Сергій] гімнастьорку, поправляв пілотку, щоб сиділа точно на два пальці від брови (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 341); Він підходить до просторого подвір'я Омеляна Шмалія, огородженого дощаним, закладеним у цівки парканом. Дубові дошки в три пальці, дубові стовпи (Михайло Стельмах, I, 1962, 111); Покласти палець на уста; Прикласти до уст [вуст] палець — закликати кого-небудь до мовчання прикладеним до рота пальцем. В одчиненому вікні, ліворуч від гайкових середніх дверей, з'являється Любов; вона лукаво поклала палець на уста, а другою рукою киває комусь, щоб мовчав (Леся Українка, II, 1951, 7); — Хто тут? — придушеним голосом промовив Андрій, схопившись одразу за зброю. У відповідь на це примара приклала палець до вуст і, здавалося, благала мовчати. — Чш... (Олександр Довженко, I, 1958, 242); Середній палець див. середній.
Висисати (виссати) з пальця див. висисати; Висмоктувати (висмоктати) з пальця див. висмоктувати; Дивитися крізь пальці на кого — що: а) не звертати уваги на що-небудь недозволене. Вчителька вона хороша, лагідна, дивиться крізь пальці на всі наші вчинки (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 10); Якщо хтось вже на виноградниках зірвав гроно мускату, шасли, то вже на такого не дивилися крізь пальці (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 37); б) ставитися до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно. — Але ж ти Марка знаєш. Він на кадри дивиться крізь пальці (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 414); Знати, як свої (своїх) п'ять пальців див. знати; Крізь пальці (поміж пальцями) текти (розтікатися, упливати, упливти, піти і т. ін.) — втрачатися, витрачатися, губитися і т. ін. швидко або марно, даремно, по-пустому, без усякої користі. [Юда:] Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Леся Українка, III, 1952, 138); Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село — Насміялося у вічі (Іван Манжура, Тв., 1955, 233); Ламати пальці див. ламати; На пальцях ходити (піти, підходити, підійти, виходити, вийти і т. ін.): а) рухатися обережно, навшпиньках, щоб уникнути шуму. Товариші по роботі приймали мою коротку задуму за хвилини натхнення, ходили тоді на пальцях і притишували голоси (Юрій Яновський, II, 1958, 118); Вийшов [Микола] з кухні до сіней і пішов на пальцях через першу кімнату (Лесь Мартович, Тв., 1954, 169); Іваниха тихенько на пальцях підійшла до пані (Леся Українка, III, 1952, 555); б) (перед ким) побоюючись кого-небудь, лестити комусь, запобігати перед кимось впливовим, авторитетним. Перед Граб'янкою всі на пальцях ходили, а Зоньку годували штурханцями по кутках (Леся Українка, III, 1952, 655); Не клади пальця (пальців) у рот (у зуби, на зуби) див. класти; Обвести (обкрутити, рідко обмотати і т. ін.) навколо (круг, кругом) пальця — спритно обдурити, обхитрувати. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар. — Думали нас круг пальця обвести! (Михайло Стельмах, II, 1962, 134); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (Андрій Головко, II, 1957, 460); [Микита:] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (Марко Кропивницький, V, 1959, 529); Один як палець — одинока, самотня людина. Закортіло мені подивитися, хто ж у моїй хаті за хазяїна тепер править, бо одинцем я жив, один як палець (Остап Вишня, I, 1956, 253); Палець об палець не вдарити — зовсім нічого не робити або не зробити. — Один із друзів малих річок, — голосно сказала Ганна, — висловив і нашу думку, бо заявив: .. весь радянський народ трудиться над перетворенням природи, а ми — палець об палець не вдаримо, — тільки милуємося нею (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 76); — Ах, я ще палець об палець не ударила, щоб організувати друкарню! — шугає думка (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 184); І пальцем не торкатися (не торкнутися, не приторкатися, не приторкнутися і т. ін.) до чого: а) нічого не робити. До кузні цієї бригади підтягнуто для ремонту кукурудзяну сівалку. Та до неї ніхто й пальцем не торкався (Радянська Україна, 15.III 1961, 2); Він згадував свій город і виноградник, той лад, який завела там Параскіца власними руками... адже ні Маріцца, ні він і пальцем не приторкнулися ні до чого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); б) нічого не брати. Коли б це був хлопчак, він би й патронами побавився, а от дівчинці нема чого подарувати — нічого не заробив за два роки війни. І це єдина його заслуга в петлюрівській армії, що він і пальцем не приторкнувся до людського добра (Михайло Стельмах, II, 1962, 72); Пальцем поворухнути (рушити і т. ін.) — те саме, що Пальцем кивнути (див. кивнути). Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й господарем величають його (Михайло Стельмах, I, 1962, 49); Він бігав по Києву за позичкою, я мусила дивитись на се і пальцем не рушити, бо не маю ні шеляга (Леся Українка, V, 1956, 380); Пальцем сваритися (посваритися, грозити, погрозити і т. ін.) — розмахуючи піднятим угору пальцем, виражати погрозу, незадоволення, гнів, заборону і т. ін. Святий Миколай все на мене дивиться, неначе живий повертає на мене очі, куди не ступлю хоч ступінь, ще й неначе пальцем свариться (Нечуй-Левицький, III, 1956, 284); Власов засовався на місці і уп'яв очі у Галю. Галя собі, лукаво зиркнувши, усміхнулася. — Цсс... — посварившись пальцем і моргнувши бровою, промовив Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 130); — Товаришу начдив, вогонь... — прошепотів кулеметник Павло Радецький, гарний юнак шістнадцяти років. Щорс погрозив йому пальцем (Олександр Довженко, I, 1958, 183); Пальцем (пальцями) тикати (штрикати, показувати і т. ін.) на кого — звертати увагу на когось, думаючи, висловлюючись і т. ін. про нього негативно. А хіба ж можна дівці заміж не піти? Кожне глузує, кожне пальцем тикає (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 107); — Усі на них пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: — Мати їх з мужичого роду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 343); — Не піду я, Юрчику, додому. Будуть пальцями на мене показувати, а то й не приймуть цілком (Гнат Хоткевич, II, 1966, 265); І пальцем [не] торкати (торкнути, зачіпати, зачепити, займати, зайняти і т. ін.) кого, що — (не) завдавати кому-, чому-небудь найменшої шкоди. Тихін на лаві сидів і не зводив із неї очей. І розповів усе він їй. Винився й клявся, що падалі, коли хоч пальцем торкне її — руку собі одрубає (Андрій Головко, II, 1957, 152); Я б нікого й пальцем не зачепила, аби мене ніхто не зачіпав (Нечуй-Левицький, II, 1956, 14); Прийшов її чоловік та й почав просити та перепрошувати. — Я, каже, не дам її нікому і пальцем зайняти (Леся Українка, III, 1952, 471); Пальці знати див. знати; Пальці кусати — те саме, що Кусати [собі] лікті (див. кусати); — Дурна я! От дурна. Нащо було відмовлятися? Зараз би сама там стояла, коло Павла. А так пальці кусай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 323); Пальці облизувати див. облизувати; Пальця просунути нікуди (ніде, заст. нігде) — дуже тісно де-небудь. У церкву навалило стілько — пальця просунути нігде — і все тобі сірома сіра, кріпацтво голодрабе (Панас Мирний, IV, 1955, 185); По (на) пальцях [можна] перелічити (порахувати і т. ін.) кого, що — дуже мало кого-, чого-небудь. Вони [кращі люди].. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний, III, 1954, 185); Попасти пальцем у небо див. небо.

2. Кінцева частина лап тварин і птахів. Задня нога [жаби] складається із стегна, гомілки й ступні, яка закінчується п'ятьма пальцями (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 86); З'явилась діва; ..очі всіх, Копита, хоботи пістряві, ..Всі ікла й пальці костяні.. До неї! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 126).

3. техн. Деталь у вигляді стержня в машинах, механізмах і т. ін., якою звичайно щось підтримується або захоплюється. Канавокопачі мають опірні лижі і пересувні пальці (Колгоспник України, 7, 1960, 38);
//  Закріплюваний на кінці однієї з рухомих частин механізму валик або круглий стержень, який служить віссю обертання для іншої, з'єднаної з ним частини. Поршневий палець служить для шарнірного з'єднання поршня з шатуном [двигуна] (Підручник шофера.., 1960, 19); Екіпажі.. почали оглядати машини: перевіряли ходові частини, натяжку гусениць, пальці ведучих коліс (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 647).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 25.

Коментарі (0)