в означеннях
Тлумачення, значення слова «паля»:

ПА́ЛЯ, і, жін.

1. Стовп, що забивається в ґрунт як опора для якої-небудь споруди. Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв'язано вірьовками та.. якось-то хитро та мудро попереплутувано (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 174); Дубові палі під мости вбивають в дно ріки, щоб через міст могли пройти важкі грузовики (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 79).
 На палях — високо на помості, насланому на спеціально вбиті в ґрунт стовпи. Убогі хижі на бамбукових палях туляться біля самої води (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 131).

2. Загострений з обох кінців кілок, який вбивають, вкопують у землю як опору для чого-небудь або як огорожу. Загородили [рибалки] загороду для кухаря, на кухарський курінь, закопали в пісок палі, примостили зверху балку й повішали казани (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226);  * У порівняннях. Молодці рубали грубі ялиці, загострювали їх з обох кінців, мов палі (Іван Франко, VI, 1951, 132);
//  перен. Старовинний спосіб смертної кари, при якому засудженого страчували, насаджуючи на такий кілок. [Яким:] Народ так плавом і пливе до Хмельницького. [Золотницький:] На тих, хто повстає, суть шибениці й палі (Борис Грінченко, II, 1963, 538); Ще тоді, коли Семен із Силантієм переступили поріг до покоїв «царевича», вони були вже засуджені на палю (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 102).
 На палю садовити (саджати, садити, посадити, збивати, збити і т. ін.) кого — страчувати кого-небудь, насаджуючи на загострений кілок. От вояки були [запорожці]: сто чоловік, а від них тисяча тікає. Його збивають на палю, а він дулі сучить... (Петро Панч, Іду, 1946, 57); — Стривай, пане, — сказав Хліб. — Не віддавай мене на, ганебну смерть, як пса. Не стріляй.. Звели посадити мене на палю, дай вмерти достойно лицарською смертю, як умерли батько мій і дід (Олександр Довженко, I, 1958, 250); Сісти (потрапити, піти і т. ін.) на палю; Сконати (вмерти і т. ін.) на палі — бути страченим на загостреному кілку. Невже йому роковано загинути тут, у глушині, або наложити головою в козацькому поході, або сісти на палю десь у Стамбулі?! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 39); — Чи його схопили й десь катують? Чи.. давно сконав на палі? (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 129).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 33.

Коментарі (0)