в означеннях
Тлумачення, значення слова «паломник»:

ПАЛО́МНИК, а, чол. Той, хто відвідує так звані святі місця або мандрівний богомолець взагалі; прочанин. Батьківське почування по таких довгих роках самотнього й у тісних рамцях замкненого життя було для нього тим, чим є джерело свіжої води для паломника у вигорілій пустині (Іван Франко, VI, 1951, 165); У храмах Аджанти й Еллори завжди людно. Багато туристів з Європи і Америки, а ще більше, паломників (Василь Минко, Намасте.., 1957, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 32.

Коментарі (0)