в означеннях
Тлумачення, значення слова «палитися»:

ПАЛИТИСЯ, палиться, недок.

1. Знищуватися вогнем; згоряти. Добро палиться, та нічого не варить (Номис, 1864, № 9861).

2. Горіти (з метою опалення, освітлення). У салонику й кімнатах братів Калиновичів палилося декілька ламп і свічок (Іван Франко, VI, 1951, 204);
//  безос. В кухні вже палилося. Дим рівним синювато-рожевим струмочком плив із комина прямо вгору (Іван Франко, VII, 1951, 22).

3. Виявляти збудження, захоплення, нетерпіння і т. ін.; гарячитися. — Що ви пишете? — Та не палися так, легіне. Робимо, бо треба. Будеш і ти таке робити, — сказала гонористо Оленка (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 111).
Палитися вогнем (огнем): а) дуже непокоїтися; страждати. Взяв пішов блукать по світу молодик І паливсь огнем розлуки цілий рік (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 250); б) виражати сильні почуття (про очі, погляд і т. ін.). Тадик рветься до батька, кричить, очі його паляться вовчим вогнем (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 415).

4. Горіти (про тютюн у люльці). Хто лежав, хто сидів; палилося кілька люльок... (Марко Вовчок, I, 1955, 321).

5. діал. Випалюватися (про цеглу, глиняний посуд і т. ін.). [Палажка:] Горен [горно] покинув [Тихон], хай там мисочки паляться, як собі знають, а я собі в дудочку пограю (Степан Васильченко, III, 1960, 150).

6. Пас. до палити 1. Так стало, що невивезене [добро] палилось і нищилось, і стогнали нестримно цілі села (Юрій Яновський, I, 1958, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 28.

Коментарі (0)