Словник української мови

ПАМ'ЯТКИ́Й, а, е. Те саме, що пам'ятливий. — Мабуть, швидкий до вчиття буде [Андрій]. Там пам'яткий такий, що аж дивно! (Борис Грінченко, II, 1963, 75).
♦ Мати пам'ятке око — бути спостережливим, мати добру зорову пам'ять. Око.. мав [Дмитро] гостре і пам'ятке. Кине думкою на якийсь шматок землі — і вже він спливає перед ним зі своїми неповторними обрисами (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 871).