ПА́МОРОЧЛИВИЙ, а, е. Який паморочить. Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому. Розігнути б спину, відпочити б трохи (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 60).
ПА́МОРОЧЛИВИЙ, а, е. Який паморочить. Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому. Розігнути б спину, відпочити б трохи (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 60).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 36.