ПА́МОРОЧНО. Присл. до паморочний;
// у знач.
присудк. сл. Гамір людських голосів змагався з музикою.
Стало.. якось паморочно... (Леся Українка, III, 1952, 621).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 36.
ПА́МОРОЧНО. Присл. до паморочний;
// у знач.
присудк. сл. Гамір людських голосів змагався з музикою.
Стало.. якось паморочно... (Леся Українка, III, 1952, 621).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 36.