в означеннях
Тлумачення, значення слова «панахида»:

ПАНАХИ́ДА, и, жін. Церковна служба по померлому. Підсліпий дяк читає панахиду, хмурячись і розтягуючи слова (Панас Мирний, I, 1954, 328); Вночі після панахиди побігла жінка топитися до Бугу (Михайло Стельмах, II, 1962, 362);
//  Те, що приносять на поминальну службу на згадку про померлого (паляниці, мед і т. ін.). Минулась попу Мелащина панахида (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 386).
 Громадянська панахида — збори перед похороном, присвячені пам'яті померлого; траурний мітинг; Наймати (найняти, замовляти, замовити і т. ін.) панахиду — домовлятися про відправлення церковної служби по померлому. Найняли ми панахиду за душі наших покійників (Нечуй-Левицький, III, 1956, 257); Служити (відслужити, правити, відправити, справляти, справити і т. ін.) панахиду — проводити поминальну службу по померлому. Далі пішли у церкву, піп став служити панахиду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 88); Микоша придивлявся до людей, які входили у кімнату, де правили панахиду, і клали на себе хреста (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 288); У вересні чутка по місту гуляла, Що вбито Петра в лісовому бою, І мати по нім панахиду справляла, В базарі продавши кохтину свою (Леонід Первомайський, II, 1958, 336).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 42.

Коментарі (0)