в означеннях
Тлумачення, значення слова «панібрат»:

ПАНІБРА́Т, а, чол., розм. Хороший знайомий, задушевний приятель. — Постій, кричу, постій, Семене, Це ж я, твій друг і панібрат, А ти... ти думав — Калістрат? (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 291);
//  Такий, як хто-небудь за становищем, освітою і т. ін.; рівня. Його докірливо спинила Марта: — Не займай, сину, вона тобі — не панібрат (Григорій Косинка, Новели, 1962, 73);  * У порівняннях. Уже Огонь не став його лякать. Звірюка думає: «Чого його бояться? Зо мною він як панібрат» (Євген Гребінка, I, 1957, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 44.

Коментарі (0)