в означеннях
Тлумачення, значення слова «панянка»:

ПАНЯ́НКА, и, жін.

1. розм. Те саме, що панна. — Вона, панянка, мала б іти за тебе, простого хлопа? (Іван Франко, VIII, 1952, 56); — Панянку вельможа закрив у заґратованій вежі, а молодця вкинули до вовків у яму (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 221);  * У порівняннях. Міномети стояли на вогневій, мов панянки: всі в нарядах, всі під кокетливими парасольками, що захищали їх від дощу (Олесь Гончар, III, 1959, 194);
//  перен. Про розпещену, не звичну до праці дівчину. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні богу свічка, ні чорту кочерга! (Марко Кропивницький, II, 1958, 266).

2. заст. Незаміжня дівчина. Тепер Люба — доросла панянка, вже не один панич потай заглядається на неї (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 54.

Коментарі (0)