в означеннях
Тлумачення, значення слова «панна»:

ПА́ННА, и, жін.

1. Молода незаміжня поміщиця або дочка пана (у 1 знач.) у старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії. Було на хуторі погане Мале байстря, свиней пасло, Петрусем звалось; на придане Воно за панною пішло У генеральськев село Свиней же пасти, безталанне (Тарас Шевченко, II, 1963, 243); Та жених якось не знаходивсь, бо ні багачкою, ні красунею панна не була (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312);  * У порівняннях. — Оселя наша новісінька, пишна, як та панна в нових строях (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 338);
//  перен., ірон., зневажл. Дівчина, яка виділяється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, надто витонченими манерами і т. ін. — Що буде вашій Одарці? — кажуть, — буде те, що й нам було! Чому ні? Хіба ваша Одарка велика панна, чи що? (Марко Вовчок, I, 1955, 42);
//  У дореволюційний час — дочка заможних батьків, хазяїв. — Найду тобі рівню Хоч за морем синім, Або крамарівну, Або сотниківну, Таки панну, сину (Тарас Шевченко, I, 1951, 231).

2. заст. Ніжна, тендітна або гарно вбрана дівчина. — Ось нате вам гостинця!.. Дітвора, дивлячись на незнайому панну, насторочилась якось (Панас Мирний, III, 1954, 323); Я ще був у школі. Висока, білява панна мене полюбила. Я перший раз дізнався, що мене дівчина любить (Василь Стефаник, III, 1954, 121); У сні приходить ніжна панна йому в убранні дорогім... (Володимир Сосюра, I, 1957, 349).
 Стара панна — те саме, що Стара діва (див. діва). Вона була стара панна. Але не з тих старих паннів, засушених, набожних.. Навпаки, виглядала здорово і червоно (Лесь Мартович, Тв., 1954, 336); Кожного дня тоді виходить ловити Романа з довгою лозиною стара панна-злючка (Степан Васильченко, I, 1959, 59).

3. Ввічлива форма звертання або згадування стосовно до молодих дівчат привілейованих верств населення старої Польщі, Литви, дореволюційної України і Білорусії. — Добрий день вам, панно Маню! — обізвався я з уданим супокоєм і подав їй руку (Ольга Кобилянська, III, 1956, 27); — Де ж гори? Ах, боже, чого я турбуюсь, панна Юля вже знає до них дорогу... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 235).
Нечесані панни див. нечесаний.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 47.

Коментарі (0)