Словник української мови

ПА́НЩИННИЙ, а, е. Прикм. до панщина 1. Панщинна праця, як і праця, що виробляє товар, теж вимірюється часом.. (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. 1, 1952, 82);
//  Який використовує панщину; заснований на панщині. Розширення фільваркових панщинних господарств і зростання експлуатації селян особливо посилюється з середини XVI ст. (Історія УРСР, I, 1953, 131).