в означеннях
Тлумачення, значення слова «пансіон»:

ПАНСІО́Н, у, чол.

1. У дореволюційній Росії і в буржуазних країнах — державний або приватний закритий навчальний заклад з гуртожитком. За перших літ свого перебування в пансіоні Химченко вчивсь дуже добре, переходив з класу в клас із першою нагородою (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 321); — Мені радять одвезти її в пансіон, що при монастирі княгині (Степан Васильченко, III, 1960, 343); Народилася вона [М. Заньковецька] в с. Заньки на Чернігівщині, у дворянській сім'ї, вчилась у Чернігівському дворянському пансіоні (Про мистецтво театру, 1954, 165);
//  У дореволюційній Росії — платний гуртожиток з повним утриманням для іногородніх учнів при деяких середніх учбових закладах.

2. У дореволюційній Росії і в буржуазних країнах — невеликий готель, будинок, де здаються кімнати з повним утриманням. Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні, у великому домі у два осади, а дім той у дворі за високими воротами під кам'яними левами (Марко Вовчок, I, 1955, 373); Вона живе у дворищі, де уміщається пансіон для хворих чужинців (Леся Українка, III, 1952, 711).

3. Утримання (харчування, догляд і т. ін.) тих, хто живе у кого-небудь. Маю велику хату, гарно умебльовану, з балконом на гори і море і повний пансіон (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 322); Батько сторгувався: за квартиру й повний пансіон щомісяця по п'ять карбованців (Яків Качура, II, 1958, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 49.

Коментарі (1)