в означеннях
Тлумачення, значення слова «пантоміма»:

ПАНТОМІ́МА, и, жін.

1. Вистава без словесного тексту, в якій зміст розкривається за допомогою міміки, жестів і виразних рухів. Незалежно від тих єзуїтських драм, розвилась в Польщі в XVI і XVII віку широко комедія.. переважно сатирична, арлекінади, інтермедії, не виключаючи балету і пантоміми (Іван Франко, XVI, 1955, 216); Фільм — не звуковий у звичайному розумінні цього слова, — це скоріше легко розіграна, з веселим закінченням пантоміма під дикторський текст (Мистецтво, 6, 1958, 27).

2. Сюжетна сцена в балеті, опері, драмі і т. ін., основана на безсловесній драматично виразній грі виконавців; гра виконавця в такій сцені. Ці пластичні рухи, наче він виконував якусь пантоміму на сцені театру, а не робив звичайне діло — все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 52); Значну роль в народному танці відіграє і пантоміма, хоч у глибоко народних танцях вона — танцювальна (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 84).

3. Виразний жест руки, рух людського тіла, що служить засобом передавання думки, спілкування між людьми.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 51.

Коментарі (0)