ПАПІ́РУС, у, чол.
1. (Cyperus papyrus). Тропічна багаторічна трав'яниста рослина родини осокових, широко використовувана в побуті. Велика, залита сонячним світлом полудневим, площа в околиці Мемфіса..; на сході її оточують зарослі папірусу (Леся Українка, II, 1951, 242); Папірус вживали у їжу, з нього виготовляли солодкий сік, робили одяг, взуття (Наука і життя, 12, 1962, 32).
2. У єгиптян і інших стародавніх народів — матеріал для письма з цієї рослини. Як стало тепер очевидним, берест на Русі до винайдення паперу займав таке саме місце, як папірус у стародавньому Єгипті (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 501); * У порівняннях. Це був блідий юнак років вісімнадцяти, з жовтими, майже прозорими вухами, з губами, наче з тонкого папірусу (Іван Микитенко, II, 1957, 233).
3. Стародавній рукопис на такому матеріалі. Теокріт.. має цілу бібліотеку, — збір папірусів (Леся Українка, III, 1952, 728); В єгипетських папірусах можуть трапитись описи різних історичних подій (Знання та праця, 2, 1966, 26).