ПАПІ́СТ, а, чол. Прихильник папізму. [Годвінсон:] Хто ж між папістами пробув три роки, той їх звичаї чей же перейняв (Леся Українка, III, 1952, 22); В Німеччині, за часів Лютера, шкільна латинська драма стає одним з істотних знарядь полеміки і боротьби з папістами і Римом (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 156).