в означеннях
Тлумачення, значення слова «папороть»:

ПА́ПОРОТЬ, і, жін.

1. (Aspidium filitmas). Спорова безквіткова трав'яниста рослина з великим, дуже розсіченим листям, що росте в тінистих сирих місцях. Під полом лежали усякі трави і коріння: мнята [м'ята], любисток, терлич, папороть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189); Вона брела по траві, пальцями ніг зриваючи зубчате листя папороті (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 63). Цвіт (квіт, квітка) папороті — чародійна квітка, яка, за легендою, ніби-то розцвітає в ніч на Івана Купала. Шукачі щастя [на Івана Купала] підстерігали міфічний цвіт папороті в лісі (Максим Рильський, III, 1956, 392); [Перелесник:] Ми тобі знайдемо з папороті квітку, зірвем з кеба зірку, золоту лелітку (Леся Українка, III, 1952, 206).

2. тільки мн. (Filicales). Клас вищих спорових трав'янистих, рідше дерев'янистих рослин з дуже розсіченим або складним листям. На неосяжних просторах земної поверхні шуміли колись буйні ліси, що складалися з гігантських дивних рослин: плаунових, папоротей, хвощів (Наука і життя, 3, 1956, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 58.

Коментарі (0)