ПАР 1, у, чол. Рілля, залишена на одне літо без посіву
з метою поліпшення якості землі для наступного посіву
озимих. Найкращий попередник під озимину — пар.
У польових сівозмінах одне поле залишається під пар
(Хлібороб України, 1, 1972, 30); Попрямував [агроном]
до трактористів глянути, як культивується пар
(Микола Рудь, Гомін.., 1959, 129).
▲ Зайнятий пар — рілля, засіяна у першу половину
літа сільськогосподарськими культурами, які
встигають зібрати до посіву озимих. Одночасно з оранкою
зайнятих парів.. ріллю коткують (Колгоспник України, 2,
1961, 15); Підіймати пар (пари); Орати на (під) пар —
обробляти поле, що залишиться до наступної осені
без посіву. В другому кінці [поля] вуркотів трактор,
підіймаючи пари (Петро Панч, Ерік.., 1950, 76); Поблизу
Нових Санжар Голубар орав під пар (Леонід Первомайський, I, 1958,
506); Чистий пар — пар, який протягом весни й літа
зберігають пухким і чистим від бур'янів завдяки
повторним обробкам. При вирощуванні ранньої картоплі
її з успіхом можна розміщувати в чистому.. пару як
парозаймаючу культуру (Картопля, 1957, 36); Чорний
пар — чистий пар, обробляння якого починається
восени. Йдемо повз чорний пар. Тепло дихнула в лице пухка
чорна рілля, повна спокою й надії (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 230);
Найкращим засобом очищення ґрунту від бур'янів
є добре оброблюваний чорний пар (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956,
154).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 59.
ПАР 2, у, чол.
1. Те саме, що пара 2. Стовп гарячого пару виривався з-під покришки самовара (Нечуй-Левицький, II, 1956, 64); Суміш горючих парів і продуктів їх розкладу і утворює темний конус полум'я свічки (Уроки діда — старого хіміка, 1956, 72); Печене взято, каша на столі .. Пахучий пар розноситься на всі боки (Панас Мирний, I, 1954, 291); Ген на сході вже пожаром Небо облилось, З лісу тягне теплим паром (Іван Франко, XIII, 1954, 179).
2. Те саме, що парення. Пар кісток не ломить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 144); Розм'як Зевес, як після пару (Іван Котляревський, I, 1952, 262).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 59.