ПАРА́Д, у, чол.
1. Урочистий огляд військ, спортсменів
і т. ін., а також їх рух, стрій. Я думав: що в тих
москалях? аж воно одна тобі муштра.. на ученні.. й на параді
(Панас Мирний, I, 1949, 222); Товариш Швед довго вибирав
напередодні шлях параду і наказав прочистити путь
батальйонові через плац (Юрій Яновський, I, 1954, 269); Повз
естраду за муром зліва направо проходить парад
фізкультурників (Іван Кочерга, II, 1956, 65); * Образно.
Каштанів ряд Стає в святковий свій парад, Вдяга весни одіння
(Терень Масенко, Поезії, 1950, 79); * У порівняннях. Черниш уже
був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду.
Пригвинтив орден, затяг ременя (Олесь Гончар, III, 1959,
330);
// перен., розм. Хід, розвиток яких-небудь подій
стосовно до того, хто їх спостерігає. [Прапорщик:]
Ану, ви! На цьому параді я командую.
Виступати буде пан Басов перший, а потім пан Чубатенко
(Олександр Корнійчук, I, 1955, 162).
Приймати парад: а) бути офіційним представником,
який оглядає парад. Довідався: друга [група] пішла
приймать парад (Василь Еллан, I, 1958, 289); Павло Михайлович
стояв у воротях, наче приймав піонерський парад
(Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 558); б) взагалі робити огляд
кому-, чому-небудь. Перед кожним героєм [Гамалія]
зупиняється і схиляє в жалобі сиву голову: приймає
парад мертвих (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 542).
2. перен. Показ зовнішнього боку чого-небудь,
звичайно з розрахунком на незаслужено високу оцінку, на
зовнішній ефект. На екзамені, котрий був властиво тільки
парадом, був і мій батько (Іван Франко, I, 1955, 12); [Скарбун:]
На межі району треба ж було зустріти
[секретаря обкому]. [Назар:] Бондар парадів не любить
(Микола Зарудний, Антеї, 1961, 16).
Для параду — для урочистого, святкового показу
або для зовнішнього ефекту. Дух від квіток, пахощі
від туалетів і хусточок, газ від ліхтарів, що сьогодні
для параду були зарані запалені.., — все те мішалося
і робило повітря важким (Леся Українка, III, 1952, 621);
[З] парадом, заст. — урочисто, з пишністю. Пройти
перед січовиками парадом спало Богданові
Хмельницькому на думку в останню хвилину (Петро Панч, Гомон. Україна,
1954, 243); У [повному] параді — у нарядному
святковому одязі, убранні; із святковою нарядністю. Латин,
як цар, в своїм наряді Ішов в кругу своїх вельмож, Которі
всі були в параді (Іван Котляревський, I, 1952, 171); Комбайнер із
емтеесу — молодий сидить на лаві, А навколо
трактористи, хлопці в повному параді (Леонід Первомайський, II, 1958, 48).