в означеннях
Тлумачення, значення слова «парад»:

ПАРА́Д, у, чол.

1. Урочистий огляд військ, спортсменів і т. ін., а також їх рух, стрій. Я думав: що в тих москалях? аж воно одна тобі муштра.. на ученні.. й на параді (Панас Мирний, I, 1949, 222); Товариш Швед довго вибирав напередодні шлях параду і наказав прочистити путь батальйонові через плац (Юрій Яновський, I, 1954, 269); Повз естраду за муром зліва направо проходить парад фізкультурників (Іван Кочерга, II, 1956, 65);  * Образно. Каштанів ряд Стає в святковий свій парад, Вдяга весни одіння (Терень Масенко, Поезії, 1950, 79);  * У порівняннях. Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду. Пригвинтив орден, затяг ременя (Олесь Гончар, III, 1959, 330);
//  перен., розм. Хід, розвиток яких-небудь подій стосовно до того, хто їх спостерігає. [Прапорщик:] Ану, ви! На цьому параді я командую. Виступати буде пан Басов перший, а потім пан Чубатенко (Олександр Корнійчук, I, 1955, 162).
 Приймати парад: а) бути офіційним представником, який оглядає парад. Довідався: друга [група] пішла приймать парад (Василь Еллан, I, 1958, 289); Павло Михайлович стояв у воротях, наче приймав піонерський парад (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 558); б) взагалі робити огляд кому-, чому-небудь. Перед кожним героєм [Гамалія] зупиняється і схиляє в жалобі сиву голову: приймає парад мертвих (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 542).

2. перен. Показ зовнішнього боку чого-небудь, звичайно з розрахунком на незаслужено високу оцінку, на зовнішній ефект. На екзамені, котрий був властиво тільки парадом, був і мій батько (Іван Франко, I, 1955, 12); [Скарбун:] На межі району треба ж було зустріти [секретаря обкому]. [Назар:] Бондар парадів не любить (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 16).
 Для параду — для урочистого, святкового показу або для зовнішнього ефекту. Дух від квіток, пахощі від туалетів і хусточок, газ від ліхтарів, що сьогодні для параду були зарані запалені.., — все те мішалося і робило повітря важким (Леся Українка, III, 1952, 621); [З] парадом, заст. — урочисто, з пишністю. Пройти перед січовиками парадом спало Богданові Хмельницькому на думку в останню хвилину (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 243); У [повному] параді — у нарядному святковому одязі, убранні; із святковою нарядністю. Латин, як цар, в своїм наряді Ішов в кругу своїх вельмож, Которі всі були в параді (Іван Котляревський, I, 1952, 171); Комбайнер із емтеесу — молодий сидить на лаві, А навколо трактористи, хлопці в повному параді (Леонід Первомайський, II, 1958, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 62.

Коментарі (0)