в означеннях
Тлумачення, значення слова «парадний»:

ПАРА́ДНИЙ, а, е.

1. Прикм. до парад 1. Моряки вишикувались парадним строєм на підводних човнах (Олександр Довженко, I, 1958, 126); Красиве хвилююче видовище являє урочистий марш парадних частин (Радянська Україна, 2.V 1961, 1);
//  Признач. для параду. Він зняв парадного мундира, сховав регалії свої (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 198);
//  Такий, як на параді. Ще ніколи не бачив я Григорія таким бадьорим, веселим. Він ішов парадним кроком (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 33).

2. Стос. до параду (у 2 знач.), пов'язаний із святом, святкуванням чого-небудь. Ольга бувала в Народному домі лише з нагоди таких парадних оказій, як новорічний бал (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 463);
//  Пристосований для урочистих прийомів або церемоній; нарядний. В перших, парадних покоях стіни блищали білими шпалерами з срібними квітками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 16); В парадних залах скинули з меблів чохли (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 92);
//  Признач. для урочистої, святкової і т. ін. нагоди. Попереду всіх підскочив до хлопця юнак в новій парадній студентській формі (Степан Васильченко, I, 1959, 366);
//  Одягом, манерами і т. ін. пристосований до урочистої, святкової і т. ін. обстановки. Дзеркало подвоїло наші парадні фігури (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 362); Перший раз в житті знаходячись серед таких парадних людей, він бачив, що вони і їдять, і говорять — усе роблять краще за нього (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 383).

3. Який відзначається порівняною пишністю, урочистістю; святковий. Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний (Леся Українка, III, 1952, 666); Його [коня] Йонька годував окремо і не шкодував вівса, бо думалося викохати для парадних виїздів — десь у гості, на базари (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 514);
//  Який вирізняють як центральний, який є центральним. ..парадні вулиці великих міст забудувались їхніми князівськими палатами та розкішними замками (Ленін, 2, 1969, 87).

4. Передній, головний (про сходи, вхід і т. ін.); протилежне задній, чорний. Картка, прибита на парадних сходах, оголошує: «Прийом слабих од 4-ї до 6-ї години» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 360); Наявність парадного і чорного входів спрощує зв'язок з вулицею і господарським подвір'ям (Жилий будинок колгоспника, 1956, 42);
//  у знач. ім. парадне, ного, сер. Передній, головний вхід. Внизу, біля парадного, подало сигнал замовлене звечора таксі (Василь Кучер, Голод, 1961, 452).

5. перен. Розрахований лише на зовнішнє враження, зовнішній ефект; показний. Скоро Коропов догадався, що його везуть не прямою дорогою. Він чув про слабість секретарів показувати свій район з парадного боку (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 116).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 62.

Коментарі (0)