Словник української мови

ПАРА́ГРАФ, а, чол. Частина тексту всередині розділу книги, статті і т. ін., що має самостійне значення і звичайно позначається знаком § з порядковим номером. Ленінське формулювання першого параграфа статуту говорило, що членом партії може бути кожний, хто визнає програму партії, підтримує партію в матеріальному відношенні і є членом однієї з її організацій (Ленін, Коротка біографія, 1955, 59); Учитель скрипучим голосом кілки вбива у мозок наш.. — Параграф тридцять восьмий — всі найшли? (Павло Тичина, II, 1957, 30);
//  Знак §. Параграфи набрані напівжирним курсивом;
//  розм. Правило, настанова, викладені в якому-небудь розділі статуту, програми і т. ін. — Серце в певних хвилинах не дбає про параграфи і знаходить свою властиву мову (Іван Франко, VII, 1951, 247); — Я жалітися по всіх параграфах і інстанціях буду за образу індивідуума, — заверещав Юхрим (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 108).