в означеннях
Тлумачення, значення слова «парко»:

ПА́РКО. Присл. до паркий. Десь збоку корова парко диха мало не в саме лице (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 36);
//  у знач. присудк. сл. Надворі було парко, варко, — дихати нічим (Панас Мирний, I, 1954, 306); Вже й осінь виглядає з-за кукурудзи, а парко, як у липні (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 165).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 71.

Коментарі (0)