в означеннях
Тлумачення, значення слова «парний»:

ПА́РНИЙ, а, е.

1. Який становить з іншими пару (див. пара 1). Парний чобіт;
//  Який складається з двох однакових предметів, частин. Парні органи; Парне копито;
//  Розташований парою, парами. Парні зображення голівок биків, що ніби відтворюють парність упряжки їх у ярмі, були знайдені в Петренах (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 61).

2. Яких запрягають разом, в одну упряжку (про коней, волів). [Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи — чи в плузі, чи в возі — ідуть, як вода, тільки покеруй ними (Марко Кропивницький, V, 1959, 119);
//  Запряжений парою коней (про екіпаж);
//  Який править упряжкою з двох коней (про візника). О 3-ій годині прийшов Хомця, взяв парного звощика [візника], і ми десять хвилин каталися (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 456).

3. У якому беруть участь двоє. Тріумфом радянської школи парного фігурного катання завершились олімпійські змагання (Радянська Україна, 46.II 1968, 4);
//  Признач. для користування двома особами. Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (В ім'я Вітчизни, 1954, 65); Парний шлюб;
//  Для якого необхідно або в якому діють два предмети. Парна робота аналізаторів є життєво необхідною умовою для нормального орієнтування вищих тварин і людини в просторі (Радянська психологічна наука.., 1958, 33).

4. Який ділиться без остачі на два (про числа); кратний двом. Парний степінь від'ємного числа є число додатне (Кисельов, Алгебра, I, 1956, 36);
//  Який позначається числом, що ділиться на два. Кияни знають, що від Сінного базару, а також через подвір'я будинків парного боку Житомирської вулиці можна потрапити на край урвища, в якого біжать униз стежки на Поділ (Юрій Яновський, Мир, 1956, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 71.

Коментарі (0)

ПАРНИ́Й, а, е.

1. розм. Те саме, що паркий 1, 2. В парному повітрі стояла зловісна тиша (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 38); День парний був; у холодку спочити Ховавсь усяк (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 102).

2. Такий, що зберіг теплоту живого тіла (про харчові продукти тваринного походження); свіжий. Мати любить все парне. А ми з батьком кисле (Степан Руданський, Переслів'я, 1958, 24).
 Парне молоко — щойно надоєне молоко. Від Ліди пахло весняним вітром, луговою травою, парним молоком (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 169); Парна риба — риба, що заснула або була вбита зразу після улову. Риба надходить на підприємства громадського харчування живою, парною, охолодженою, мороженою і солоною (Технологія приготування їжі, 1957, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 72.

Коментарі (0)