в означеннях
Тлумачення, значення слова «пародія»:

ПАРО́ДІЯ, ї, жін.

1. Сатиричний літературний, музичний і т. ін. твір, що використовує які-небудь риси іншого твору, а також його форму. Важко було зрозуміти, чи це справжня розмова, чи Безрукий декламував пародію на якусь промову (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 16); Багато іскрометного гумору і дотепності вклав народ у казки, анекдоти, коломийки, пародії та приказки про церкву (Наука і життя, 6, 1959, 47).

2. Сатиричне, іронічне наслідування кого-, чого-небудь. Чи потребує ж особливого роз'яснення, що свавільна і жартівлива пародія одного Фрейлігратового вірша, зроблена комічною основою Атта Троля, зовсім не має на меті зневаги поета? (Леся Українка, IV, 1954, 134).

3. перен. Невдале, лише зовнішнє наслідування чого-небудь, яке перекручує суть того, що наслідують. Штука, котра не є культом красоти і гармонії, перестає бути штукою, є пародією, карикатурою, дегенерацією штуки (Іван Франко, XVI, 1955, 295).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 73.

Коментарі (0)