Словник української мови

ПА́РТА, и, жін. Шкільний учнівський стіл з похилою верхньою дошкою, з'єднаний у нижній частині з лавою. В темний вечір зим холодних, В парту кинувши книжки, Ми збирались коло грубки Слухать.. казки (Яків Щоголів, Поезія.., 1958, 187); Вчитель пішов між рядами парт (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 30).
 Сидіти (учитися) за партою; Сідати (сісти) за парту — здобувати освіту. Хай буде мир, щоб нам щодня Учитися за партою (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 72); — Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (Олесь Гончар, III, 1959, 324).