ПАРТПРАЦІВНИ́К, а, чол. Працівник партійних органів; партійний працівник. На шахти, заводи на вісім годин Спішать журналіст і конструктор машин. Геолог, механік і партпрацівник (Степан Олійник, Вибр., 1959, 236).
ПАРТПРАЦІВНИ́К, а, чол. Працівник партійних органів; партійний працівник. На шахти, заводи на вісім годин Спішать журналіст і конструктор машин. Геолог, механік і партпрацівник (Степан Олійник, Вибр., 1959, 236).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 80.